Блог учителя образотворчого мистецтва: Виховні заходи

Виховна година в 5 класі на тему :

Тарас Шевченко – національна гордість України.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим, тихим словом. (Т.Г. Шевченко)

Мета:

навчальна: глибше познайомити дітей із життям і творчістю великого українського поета Т. Г. Шевченка, пригадати відомості про Україну часів Т.Г.Шевченка, ознайомити із перлинами лірика поета;

розвивальна: розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, формувати бажання малювати природу України;

виховна: виховувати любов і повагу до свого краю, видатних людей України, почуття прекрасного та здатність отримувати естетичну насолоду від прочитаних творів, побачених картин, викликати бажання розповідати вивчені вірші й слухати нові.

Обладнання: Портрет Т.Г. Шевченка, твори поета, вишиті рушники, ілюстрації Т. Шевченка і про Шевченка, дитячі малюнки – ілюстрації до творів, плакат

,, Тарас Шевченко – України син ’’ та вислів

… в сім’ї великій,

У цвіту

Хід

I.Організаційний момент

Між берегами вічності клекоче час,

Дзвенить нового дня весела повінь.

Живуть, Тарасе, рідний, поміж нас

І голос твій, і пензель твій, і Слово.

«Твої думки, діла і заповіти –

Як вічне світло, як весняні квіті

Цвітуть, живуть

І будуть вічно жити»

II. Актуалізація опорних знань

Сьогоднішню виховну годину ми присвячуємо видатному українському поету та художнику Тарасу Григоровичу Шевченку, вклонімося світлій пам'яті поета. Перегорнемо деякі сторінка життя великого Кобзаря, прислухаємося до шевченківської думки та слова.

На фоні музики виходять учні-читці. Один із учнів із свічкою в руках підходить до портрета Т.Шевченка, ставить свічку, стає на одне коліна.

1 учень: Свічку поставлю, свічку поставлю,

Мов перед образом, перед тобою.

І хоч у мріях народ свій заставлю

Стати навколішки поряд зі мною.

2 учень: Благословенна хай буде година

І тая хата, і село,

Що Україні принесло

З великих найбільшого сина.

Я впевнена, що кожен з вас бачив зоряне небо. А чи задумувалися ви, чому одні зірки світять яскраво, а інші ледь тліють?

За старовинним повір’ям відомо, що коли народжується людина – загоряється нова зірка – це Господь Бог запалює свічку. І горить ця свічка, поки живе людина. А от чому одні зірки яскраві, а інші тьмян?

Та тому, що коли людина зла, недобра, скупа, то зірочка її ледь тліє, а якщо людина добра, справедлива, чесна, то зірка її світить яскраво, віддаючи своє тепло і світло.

Ось так 9 березня 1814 року загорілась на небі нова зірочка, саме в цей день народився маленький хлопчик, який згодом став великим поетом зі світовою славою.

Люди з таким обдаруванням, з таким Божим даром народжуються раз на століття.

Плине час, як стрімкі води сивого Дніпра-Славути.

Минають роки, десятиліття. Але ніколи не минеться народ і його невгасима любов до всього найкращого, що квітчає рід людський і землю рідну.

1.бесіда

- Діти, як зветься наша земля, де ми живемо ?

( Україна)

- А як ми зовемся, коли проживаємо на цій землі ?

( Українцями)

Ми любимо свій край, шануємо і поважаємо всіх людей Землі .

- А чи знаєте ви, діти, що Україну теж шанують і знають у світі ?

- Хто такі видатні українці ?

- Чим вони видатні ?

2. розгляд ілюстрацій.

- Яких славетних українців ви знаєте ?

- А чим ви, діти, можете і хочете прославити

Україну ?

- Які свята ми будемо відзначати на початку

місяця березня?

- Коли ми відмічаємо ,,Шевченківські дні’’ в школі ?

- Що ви знаєте про Великого Кобзаря?

- Що означає дата 9 березня?

- То про кого ми будемо говорити сьогодні?

Діти, 9 березня виповнюється 200 років з дня народження Т.Г. Шевченка.

III. Повідомлення теми і мети бесіди

1.розповідь вчителя

Дорогі діти ! Добре відомі в усьому світі й імена визначних майстрів поетичного слова, таких, як Т. Шевченко, І. Франко, Леся Україна, М. Рильський. Творчість цих поетів увійшла у скарбницю світової літератури.

Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати пам’ять сина українського народу Тараса Шевченка. Щороку на початку березня Україна вшановує свого геніального поета, якого називають Великим Кобзарем. Сьогодні ми поговоримо про його життя і творчість, а ще пригадаємо звичаї українського народу, вірним сином якого був Тарас Григорович Шевченко.

Ім'я Т.Г.Шевченка невіддільно пов’язано з Україною.

Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. У ньому наша історія, наша мрія, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив.
Через усе життя проніс великий Кобзар палку любові

до рідної землі, до неньки - України, у своїх творах нагадував про минулу славу України.

Ім’я великого Кобзаря ми часто згадуємо і будемо

згадувати, бо він подарував нам безцінний скарб. Цей скарб – його чудові твори, в яких струменить любов до Батьківщини та турбота про її майбутнє.

Наш сьогоднішній урок – це одна сторінка минулого, історія держави, доповнення наших знань великого співця України Т.Г. Шевченка

Сторінка перша ,, Дитячі роки Т.Г. Шевченка’’.

2. виступ учня.

Учень.

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті ясніє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка

( Вчитель показує карту України)

Є місце на карті, яке називають «Шевченків край… земля безсмертного Тараса…». Так в Україні називають Черкащину. Бо саме тут, в селі Моринцях народився великий син українського народу Тарас Григорович Шевченко, 200 – річчя з дня народження якого ми будемо відзначати 9 березня 2014 року.

У старій хатині

Кріпака колись

В тихий день весінній

Хлопчик народивсь.

У тяжкій неволі ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі,

Він ягнята пас.

( Вчитель показує карту України)

У старій хатині

Кріпака колись

В тихий день весінній

Хлопчик народивсь.

У тяжкій неволі ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі,

Він ягнята пас.

Учитель. Нам з вами важко уявити Україну за часів Шевченка, і те, як серед ланів золотої пшениці, зелених садів, тихих вод, ясних зір жилось пригніченим голодом людям, змореним тяжкою працею.

IY. Усвідомлення знань.

1. розповідь вчителя.

А тепер уявімо, що колись давно, 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині, у бідній селянській родині народився хлопчик. Батьки дали йому ім’я Тарас.

1 учень Не називаю її гаєм,

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повивала

В свою дитину…

2 учень Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Він був і пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана.

Словникова робота.

Кріпак — людина , закріплена за паном, яка на нього працює. Пан міг кріпака купити, продати, виміняти, як річ, міг покарати.

3 учень Прізвище Шевченко було пов’язане із назвою професії швець. Шевцем був прадід по батьковій лінії.

Своє тепло, свою любов і ніжність передала матуся синочкові, співаючи йому колискові.

с На всій Україні.

Вчитель. Коли дитина підросла і починала вимовляти перші слова, цю подію відзначили: замітали вербовим віником хату, бо верба благословенна Богом і вимітає усіляку духовну нечисть, запрошували гостей і розкладали на лаві дарунки дитині. Гості уважно спостерігали : до чого ж потягнеться малеча ? До молотка – буде теслею, до гончарного круга – гончарем. А Тарасик, напевно, наладнався до книжечки – то була Біблія. І через усе своє життя проніс палку любов до слова, до української мови.

Коли хлопчику минав другий рік, усією сім’єю переселилися до села Кирилівка.

У сім’ї було 6 дітей. ( Тарасик, три сестри : Катя, Ярина, Марійка; два братики : Микита, Йосип ).

Тарас ріс розумним хлопчиком, допомагала йому набиратися розуму старша сестричка Катруся. Вони вчили разом лічилки, скоромовки.

- Давайте і ми з вами пригадаємо ті, що вчили

2. промовляння скоромовок.

1. Раз, два, три, чотири !

Мене грамоти учили,

Не читати, не писати,

Тільки в лялочки пограти !

Киця лялочку розбила,

Мама киценьку побила.

Коли тато це узнав,

Киці вушка наскубав.

2. Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок сорок- сорок морок.

3. Раз, два , три, чотири, п’ять –

Вийшов зайчик погулять.

Як нам бути, що робити ?

Треба зайчика зловити.

Будем знову рахувать :

Раз, два, три, чотири, п’ять.

3. бесіда про гарні вчинки.

Вчитель. Дотримувалися в Україні й такого звичаю : ввечері дитина давала батькові й матері звіт, що доброго зробила за цей день і чи гідна вона того, щоб їй дали їсти.

- А які добрі справи зробили ви сьогодні ? (Діти розказують.)

- Я підмела в хаті ;

- Я помив посуд ;

- Я застелив ліжко;

- Я полив квіти.

Вчитель. В Україні змалку вчили шанувати батьків. Маму й тата називали на

,, ви’’. Діти слухалися свою матір, не ображали її, допомагали в роботі.

Тарасові батьки були кріпаками. Вони тяжко працювали на пана від ранку до

ночі, але зодягнути і прогодувати велику родину були неспроможні. Послухайте, як сам Т. Шевченко писав про своє життя. Він рано залишився сиротою : коли йому було 9 років, померла мати, а за два роки не стало й батька.

4. виступ учнів.

Учні.

1. Тяжко – важко в світі жити

Сироті без роду:

Нема куди прихилиться, -

Хоч з гори та в воду !

2. В тім гаю,

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло …

Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дадуть.

Там матір добрую мою,

Ще молодую, у могилу

Нужда та праця положила .

Діалог Тараса з матір’ю

Мати: Як гірко, як нестерпно жить,

Що долі нам нема з тобою…

Ми вбогі змучені раби, не маєм радісної днини,

Нам вік доводиться робить.

На розгинать своєї спини.

Промовиш слово – і нагай

Над головою люто свисне.

І тут усюди – з краю в край –

Лютує панство ненависне.

Росте неправда на землі

Згорьованій, сльозами змитій,

О, любі діточки малі,

Одні залишитесь на світі!

Ну хто замінить вам мене,

Мої ви квіти нещасливі,

Коли безжально смерть зітне

Мене на довгій панській ниві?

Тарас: У тій хатині у раю

Я бачив пекло… Там неволя.

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

Дивиться на матір і обнімає її

Там матір добрую мою,

Ще молодою – у могилу

Нужда та праця положила

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині… А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята.

Дитячі роки Тараса були тяжкими, сирітськими, безрадісними. Коли Тарасу було 9 років померла його мама, а коли виповнилося 11 років йому, то від злиднів і тяжкої праці помер батько. Хлопчик залишився сиротою. Тарас дуже хотів читати, малювати. Коли випадала вільна хвилина, він ховався у бур’яні, і малював усе,що бачив довкола. Дуже хотів вчитися. Та вчитися прийшлось при церковній школі у дяка. Потім служив у пана Енгельгарда хлопчиком-козачком.

II сторінка ,,Т. Г. Шевченко – художник’’.

Вчитель. Т.Г. Шевченко був не тільки поетом. Він був ще й талановитим художником. Його роботи різноманітні за жанрами: автопортрети, портрети, пейзажі, офорти (гравюри на металі).

Презентація ілюстрацій до творів Шевченка « Я так її, я так люблю» Ще дитиною почав Тарас малювати і писати вірші. Коли служив у пана, потай змальовував картини. У Петербурзі молодому Шевченкові пощастило : друзі викупили його з кріпацтва, і він вступив до академії вчитися на художника.

На своєму життєвому шляху зустрів багато розумних людей, які побачили у ньому талановиту людину. Друзі викупили Тараса з неволі, допомагали з навчанням в Академії художеств.

III сторінка ,, Т. Г. Шевченко – поет’’.

Тарас Шевченко писав про долю й недолю свого народу, про його славне минуле. Вірші поета були видані окремою книжкою, яка називалася ,, Кобзар’’. Не один вірш із цієї збірки знайшов дорогу до вашого серця. Його поетичне слово любить і ненавидить, плаче І сміється, радіє і сумує. Назвавши «Кобзарем» свою першу збірку, Шевченко підкреслив цим народність, волелюбність своєї поезії. Люди плакали, коли читали їх чи слухали, бо в цій книжці велика сила і мудрість.

- Які ж вірші написав поет ? (,, Зоре моя вечірняя’’, ,, Встала весна’’, ,,Дивлюсь, аж світає’’, ,, Тече вода із – за гаю’’, ,, Садок вишневий коло хати’’, ,, Село ! І серце одпочине’’… )

Гра «Диктори»

Читання напам’ять віршів Т. Г. Шевченка.

І барвінком, і рутою…

І барвінком, і рутою,

І рястом квітчає

Весна землю; мов дівчину

В зеленому гаї.

І сонечко серед неба

Опинилось, стало,

Мов жених той молодую,

Землю оглядало…

Сонце заходить, гори чорніють…

Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє.

Радіють люди, що одпочинуть,

А я дивлюся… і серцем лину

В темний садочок на Україну.

Лину я, лину, думу гадаю,

І ніби серце одпочиває.

Чорніє поле, і сад, і гори,

На синє небо виходить зоря…

Село на нашій Україні…

Село на нашій Україні –

Неначе писанка, село.

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади, біліють хати,

А на горі стоять палати,

Неначе диво. А кругом

Широколистії тополі,

А там і ліс – і ліс, і поле,

І сині гори за Дніпром,

Сам Бог витає над селом…

Зацвіла в долині червона калина…

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина – дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

Почула дівчина,

І в білій свитині

З біленької хати

Вийшла погуляти

У гай на долину…

Червоний місяць аж горить…

…Червоний місяць аж горить,

З-за хмари тихо виступає.

І ніби гори оживають.

Дуби з діброви, мов дива,

У поле тихо одхожають.

І пугач пуга, і сова

З-під стріхи в поле вилітає…

Поставлю хату і кімнату,

Садок-райочок насажу.

Посиджу я і походжу

В своїй маленькій благодаті.

Та в одині-самотині

В садочку буду спочивати,

Присняться діточки мені,

Веселая присниться мати,

Давнє-колишній та ясний

Присниться сон мені!.. і ти!..

Ім’я Тарас означає бунтар. Бунтар – це той, хто бореться за справедливість і волю свого народу, прагне для людей щастя. Саме таким був і Тарас Шевченко. Пани і цар злякалися віршів поета і заслали його у далеку пустелю – на заслання, подалі від рідної України. Але не скорився Тарас і потайки продовжував писати вірші і малювати.

5.Конкурс розумників

,, Чи я знаю твори Т. Шевченка?’’

… соловейко в темнім гаї сонце зустрічає …(,,Світає, край неба палає’’) ;

§ … защебетав соловейко – пішла луна гаєм… (,, Вранці’’) ;

§ … пташечка зраділа і защебетала … (,, Зацвіла у лузі червона калина…’’) ;

§ … у Дніпра веселочка воду позичає … (,, Зоре моя вечірняя…’’) ;

§ … сам Бог витає над селом … (,, Село ! І серце відпочине …’’) ;

§ … хлюпочуться качаточка поміж осокою … (,, Тече вода із – за гаю …’’);

§ … пливе човен по Дунаю. Один за водою … (,, Вітер з гаєм розмовляє …’’);

§ … сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає … (,, Садок вишневий коло хати…’’);

§ … ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів … (,, Реве та стогне Дніпр широкий …’’).

6. ,, Конкурс малюнків до віршів поета’’.

- Розглянемо ілюстрації і з’ясуємо, до яких саме творів Т. Шевченка ці малюнки. А хто добере до малюнка назву словами поета ?

7. Розгадування кросворда.

1. ,,Вітер з гаєм розмовляє, (шепче) з осокою’’.

2. ,,Поплив човен в синє ( море)’’.

3. ,,Пливе човен по Дунаю один за (водою)’’.

4. ,, Пливе ( човен) води повен’’.

5. ,, Садок ( вишневий) коло хати’’.

6. ,, Сім’я вечеря коло хати, ( вечірня) зіронька встає’’.

7. ,,А мати хоче научати, так (соловейко) не дає’’.

8. ,, Поклала мати коло хати маленьких (діточок) своїх’’.

( Ключове слово по вертикалі : Шевченко).

Y. Узагальнення матеріалу бесіди.

1. розповідь вчителя.

IY сторінка ,, Вшанування пам’яті Т.Г. Шевченка’’.

Тарас Шевченко прожив короткий вік – усього 47 років. З них у кріпацькій неволі був 24 роки і 10 років каторжної служби відбував у казахських степах. За складанням правдивих віршів цар заслав його рядовим солдатом із забороною писати і малювати.

У 44 роки поет повертається до Петербурга. Здоров’я було підірване. Три роки боровся з недугою. Помер 10 березня 1861 року. Його поховали у Санк – Петербурзі. Але в травні 1861 року тіло Великого Кобзаря було перевезено в Україну. З того часу 22 травня – День пам’яті поета, день національного трауру України. Як заповів поет, його могила на Чернечій горі ( нині Тарасовій) під Каневом.

2. виступ учня.

Учень.

Як умру, то поховайте

Мене на могилі.

Серед степу широкого

На Вкраїні милій.

3. бесіда « Дерево життя і творчості Т. Шевченка’’.

Тарас Шевченко – наша національна гордість. Українці називають його своїм Кобзарем.

Пам'ять про поета вічна… Народ пам’ятає про Тараса Григоровича Шевченка, вшановує його пам'ять: його ім’ям названо парки, театри, вулиці. На майданах міст і сіл споруджено пам’ятники поету. Не лише в Україні вшановують його пам'ять. В багатьох країнах світу: Канаді, Угорщині, США, Франції, Аргентині стоять пам’ятники Шевченку.

Запам’ятайте, діти, заклик великого поета:

«Учіться, шануйте батьків, живіть дружньо - учив Т. Г. Шевченко!». І це сьогодні головне ваше завдання.

Любіть Україну, як любив її Тарас Шевченко. Читайте твори українських поетів і письменників, і ваша мова буде гарною, чарівною, барвистою, бо українська мова – одна з найкращих мов світу!

Вчитель. Ні, не помер Тарас. Він з нами. Зайдіть у будь – яку хату в Україні й в більшості х них ви побачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він, як член сім’ї, як найдорожча людина. Про нього складають пісні, пишуть вірші, йдуть до його пам’ятника, щоб покласти квіти, його ім’ям названо вулиці, парки, театри, його вірші знають і дорослі, й діти.

Поки буде Дніпро сивий

Нести в море воду,

Живий буде Тарас в серці

Вільного народу.

Мені б хотілося, дорогі діти, щоб ви вчилися говорити українською мовою за допомогою чудової поезії Тараса Шевченка.

В день народження Т.Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.

Учень: Тарасе, наш Кобзарю, всюди

Приходиш нині ти, як свій,

Тебе вітають щиро люди

На всій Україні моїй.

Y. Підсумок.

Вчитель. Любі діти! Я вдячна вам за те, що ви були активні, уважні , за ваші добрі слова і теплі обличчя.

Дай вам, Боже, дай із неба,

Дай, чого вам більше треба, -

Дай вам миру і спокою

Під могутньою рукою…

Зичу вам здоров’я, щастя, добра, любові і нових творчих звершень. Нехай у ваших серцях завжди живе українська мова, звучить рідна пісня.

Література :